Energy Club | Події

Energy Talk Show Electricity Market 2020 #2. Цитати спікерів

Літо 2020 Події
Публікуємо цитати спікерів Energy Talk Show Electricity Market #2, організованого 13 серпня у Києві Energy Club - дискусії з приводу першого року функціонування нового ринку електроенергії в Україні.

Герман Галущенко, віцепрезидент ДП НАЕК «Енергоатом», член Energy Club

Герман Галущенко: "Стосовно балансу… в зв’язку з явищами пандемії буде і скорочення споживання… Але порівняно з іншими країнами воно було не настільки драматичним. Окрім… загального скорочення споживання, безумовно, це і ті обов’язки ПСО, які покладені на «Енергоатом».
Сьогодні компанія зайшла в новий ринок з величезним боргом минулих періодів енергоринку. За цей рік станом на перше липня ми фактично виходимо майже на ту саму цифру - 11,7 млрд гривень... Якщо не змінювати ту модель, яка існує, то до кінця року ми могли б вийти на 100 мільярдів гривень взаємних боргів всередині ринку. Абсолютно очевидно, що такий рівень нікому не потрібен, і такий ринок теж нікому не потрібен. Тому, що ринок передбачає, перше – конкуренцію, а друге – розрахунки.
Ми завжди говоримо, що «Енергоатом» -- це базова основа генерації… Просто дайте нам спокійно працювати в ринку. Ми розуміємо. Що таке ринок, ми розуміємо як торгувати і ми хочемо рівні правила конкуренції…"

Сергій Нагорняк, народний депутат України, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Сергій Нагорняк: "Я думаю, що рецепт насправді простий. Ми повинні починати саджати людей до в’язниці, тих, які спричинили таку ситуацію. Це і питання якраз рішення НКРЕКП про небаланси, про дисконт 45%. Це і питання до «Гарантованого покупця», чому він не продає на РДН, а потім відправляє на небаланси цю електроенергію, і там купують компанії всім нам відомі. Це питання до нового затвердженого прогнозованого енергобалансу, яким було передбачено - забрати в «Енергоатома» генерацію і передати приватним тепловим. Це і питання знову ж таки цієї постанови, яка була опублікована вчора. До тих пір, допоки не будуть реальні покарання, така ситуація буде відбуватися. Ми можемо приймати будь-який закон, але будуть знаходитись різні механізми, аби ці закони блокувалися. Основне - відповідальність. Тоді, на мою думку, може бути результат. А на сьогоднішній день в нас тільки генеруються борги по колу - в «Енергоатома», в «ГарПока», один одному вже мільярди винні…"

Юрій Продан, Заслужений енергетик України, Міністр палива та енергетики України (2007-2010), Міністр енергетики та вугільної промисловості України (2014)

Юрій Продан: "Ні споживачі, ні наші енергетичні компанії не готові працювати в тих умовах, які запропоновані в законі, який сьогодні чи працює, чи не працює, я не знаю. Чому це відбувається? На момент запуску ринку і на сьогодні у нас є дві монопольні структури - це Енергоатом і ДТЕК, які можуть покрити споживання близько 80%, якщо не 100% ринку. Яка може бути конкуренція при таких структурах?
Друге. Наявність "зеленої" енергетики, яка перевищила всі необхідні обсяги, які ставлять під загрозу стійкість енергетичної системи. І це було відомо ще в 2019 році.
Третя причина - ціни на електричну енергію, адміністративне стримування цін, особливо для населення. І ситуація, яка є на сьогодні, не сприяє тому, щоб цей механізм запрацював.
Закон вніс дискримінацію для різних видів генерації. Це і ПСО, яке підзаконними актами чомусь виконує Енергоатом і Укргідроенерго. Це дискримінація? Дискримінація, нерівні умови...
Ніхто не знає індикаторів цін по двосторонніх договорах. Треба, щоб всі працювали на нормальній біржі, укладали контракти, і ми бачили індикатор цін".

Юрій Бондаренко, генеральний директор ТОВ «НТК Енпаселектро»

Юрій Бондаренко: "Вже не можна казати, що у нас потужна енергосистема. Сьогодні споживання впало майже до 18 ГВт, можливо, до 16 ГВт... І мені як інженеру хочеться сказати, що ми всі пішли по шляху, коли енергетика стала донором всього господарства. В комплексі базова потужність атомної [енергетики] обов’язково повинна мати наші Дністровську, Ташликську та Канівську гідроакумулюючі станції. Їх треба добудувати, бо ми весь час від одного гасла переходимо до іншого, не добудовуючи те, що ми запланували.
...Три рівня, які, я вважаю, залишаються нам для того, щоб наша енергосистема була збалансована. Перше – зберегти атомну генерацію. Другий рівень сьогодні актуальний для всіх світових енергетичних підприємств - це розвиток мережі, в яку заходять всі відновлювані розподілені генерації. І третє, про що ми мовчимо - в світі головна революція в енергетиці – це коли споживач сам буде мати свою генерацію, розподілену в менших потужностях."

Ярослав Мудрий, керуючий партнер Групи компаній ЕРУ, член Energy Club

Ярослав Мудрий: "Що відбувається з ринком? У мене таке бачення, що це людина, яка в темному тунелі залізла на велосипед, бачить світло в кінці тунелю, але її задача крутити педалі. Якщо вона їх не крутить, вона падає і це досить боляче.
Ми або будемо рухатися вперед і виправляти ті недопрацювання, ті перекоси, які є, або ми впадемо і нам буде боляче. І до світла в кінці тунелю ми не дійдемо.
Ще одне питання – це прайс-кепи. Вони викривляють ринок. І прайс-кепи, як раз впливають на те, що з’являється простір для цих маніпуляцій. Маніпуляцій, перш за все, в рамках закону і в рамках регулювання. І це проблема. Потрібно знімати ці прайс-кепи і ці адміністративні обмеження, які б давали можливість ринку працювати".

Олексій Кучеренко, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг

Олексій Кучеренко: "Будь-який ринок мусить мати чітку процедуру - як викидається суб’єкт з цього ринку, який не витримує конкуренції. Я дуже хотів би, щоб хтось сказав, як викидати з цього ринку, умовно кажучи, теплову генерацію, "зелену", якщо вона не витримує конкуренції, може і Енергоатом, якщо порахувати правильно його ціну. А що з шахтарями робити, якщо ми розуміємо, що вугільна генерація і теплова генерація, вона тупикова? Давайте відповідати.
Я дійсно не заздрю Уряду, особливо, якщо врахувати, що я є членом Антикризового штабу, і вони хочуть як краще. Але, що таке краще в розумінні Уряду? Це дійсно зробити баланс, і зробити його документом, який має витримуватись. Нам треба визначатись, якщо це дійсно тупик і цей ринок не запрацює. А він може запрацювати, якщо буде конкуренція. Я погоджуюсь з тим, що це мають бути під’єднання до європейської системи.
Що ж робити далі? Як на мене - це лібералізація ринку, повна втрата державного контролю. І тоді я хочу почути одне: хто буде відповідати за наслідки. А наслідки будуть очевидні. Якщо ні, то я вам гарантую, що фахівці готові запропонувати модель, як стабілізувати ситуацію в очікуванні передумов для справжнього ринку".

Олександр Трохимець, радник в. о. міністра енергетики України

Олександр Трохимець: "Дійсно, коли приймався Закон про ринок електричної енергії у 2017 році, я був одним з противників його прийняття. Ринок електричної енергії в Україні, при тих умовах, які були на той момент, і які є на сьогоднішній день - а це відсутність конкуренції саме у виробників - неможливий і нереальний. На мою думку, ринок електричної енергії повноцінно запрацює тоді, коли Україна стане частиною європейської мережі. Але ми живемо у реаліях, а не у минулому. Закон прийнятий, ринок запроваджений. Для мене найголовніший плюс в тому, що яким би чином ми не рухалися, ми все одне рухаємось до лібералізації ринку, який рано чи пізно запрацює. І це безперечний факт, що треба рухатись вперед, а не оглядатись назад і шукати способи, як повернутись назад . Назад ми вже не повернемося ніколи".

Валерій Безус, віцепрезидент Energy Club, голова комітету комунальних послуг Громадської ради при НКРЕКП

Валерій Безус: "У нас є діючий документ - Енергетична стратегія України на період до 2035 року. І коли ми кажемо про ту фрустрацію, яка відбувається зараз на ринку, то, за великим рахунком, саме ця стратегія мала би бути відповіддю на цю фрустрацію. Вона має бути якорем розуміння в будь-якій ситуації - кризовій чи плановій - що відбувається, куди ми рухаємось, чи ми лібералізуємо, чи делібералізуємо ринок і так далі. На жаль, сьогодні ситуація така, що про цю стратегію як правило у професійній спільноті ніхто не згадує, бо, чесно кажучи, це неробоча стратегія. Всі це розуміють, але ми не можемо вирішити проблему виключно якимись реактивними діями (навіть не стратегічного, не тактичного, а чисто операційного рівня), не врегулювавши питання стратегії і в подальшому тактики, якою ми рухаємось".

Олександр Симонов, директор з маркетингу та продажів ПАТ «Одескабель», член Energy Club

Олександр Симонов: "Сьогодні без якісної електричної енергії мати обладнання, яке дозволить конкурувати і всередині країни, і за її межами, неможливо.
Питання RAB-тарифу і питання, пов'язане з сумою компенсації і з усім іншим, річ хороша. Ми повинні розуміти, хто готовий і під який прибуток давати ці інвестиції. І до кого ми підемо, тому що європейські інституції не будуть інвестувати в Україну в гривнях.
Потрібні якісь правила, тому що ми дуже багато проводимо інвестиційних проєктів в обленерго, а мережі залишаються такими, як були, однокіловольтними, ненадійними тощо".

Іван Григорук, віцепрезидент Energy Club

Іван Григорук: "Особливо необхідно звертати увагу на фізичні процеси, які відбуваються сьогодні в електричних мережах. У зв'язку із великою кількістю приєднання ВДЕ, а також, коли споживач став і виробником електричної енергії, існуюче старе обладнання не справляється з режимами роботи в мережі. Отже, ми не можемо не враховувати ці факти при розрахунку економічної моделі розвитку мереж.
У нас все йде від споживача. Споживач в основному приєднується до класу напруги 0,4 і 6 кВ, а втрати в лініях цього класу напруги колосальні. В деяких регіонах вони зашкалюють більше, ніж споживач платить за кіловат спожитої електроенергії. На мою думку, RAB-тариф повинен встановлюватись з єдиною націнкою, припустімо в 10-15%, але ж ніяк не в 1%, тому що ніякого стимулу тут немає. Може бути перехідний період (3 роки), за цей час ми зможемо запроектувати, погодити інвестиційні плани, залучити кошти і побудувати або реконструювати ті самі лінії електропередач, ті підстанції, яким вже більше років, ніж всім, хто тут сидить в залі".

Людмила Буймістер, народний депутат України

Людмила Буймістер: "Навіщо ми взагалі говоримо про стимулююче тарифоутворення і навіщо нам інвестиції в мережі? І тут ми повинні на перше місце ставити споживача. Що нам дає RАВ-тариф? Це ж не тільки можливість обленерго заробляти. Для споживача це скорочення часу, на який люди на сьогодні сидять без світла. А цей показник в нас зашалює. Просто немає країни в Європі з таким показником. 700 хвилин на рік люди сидять в середньому по Україні без світла. В деяких областях світло вимикається на 5-6 днів".

Олексій Дубовський, голова Біржового комітету Української енергетичної біржі

Олексій Дубовський: "Биржевая торговля, как и биржевая информация, является определенным бенчмарком. Что касается структуры рынка, у нас в начале был огромный перекос, потому что, если посмотреть на РДН в других странах, он там на уровне 10-15% рынка.
Балансирующий рынок должен нести под собой штрафную функцию. И те моменты, которые были у нас на рынке, назовем их "торговля воздухом", когда между этими двумя рынками - РДН и балансирующим, была манипуляция или арбитраж между рынками, конечно, эти перекосы нужно исправлять.
Что касается долей рынка, сейчас мы видим, что есть определенное уменьшение на РДНе и определенные объёмы где-то перетекли на ВДР, где-то перетекли на АТС рынок или на рынок двусторонних договоров. Это связано и с уменьшением потребления. С другой стороны, я все-таки надеюсь, что эволюционно перекос в структуре рынка будет исправлен".

Віталій Зайченко, директор з управління ОЕС України – головний диспетчер НЕК «Укренерго»

Віталій Зайченко: "Повертаючись до прогнозного балансу електроенергії, який НЕК "Укренерго" розробляє, і який затверджується Міністерством, це більше фізичний баланс. Він показує бачення на нас, як системного оператора того, який варіант роботи енергосистеми більш вірогідний на рік або на найближчий період, який ми бачимо.
Він абсолютно не є імперативним документом, який змушує яку-небудь генерацію працювати відповідно до цього балансу. Але, з мого досвіду, він є досить точним. Якщо брати попередні роки без covid і з більш стабільною економікою, то відхилення від прогнозного балансу складало біля 2 відсотків щомісячно, що було в межах точності прогнозування.
З моєї точки зору, єдиний вихід і куди потрібно рухатись – це нарощування резервів потужностей в енергосистемі за рахунок акумуляторів і високо маневрених електростанцій. І першочерговим є налагодження нашого ринку, тому що без налагодження ринку не буде економічних стимулів для розвитку, і можлива тільки стагнація".

Батир Азімов, директор ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», член Energy Club

Батир Азімов: "В цілому модернізувати [електромережі] необхідно. Всі розуміють, що їх стан дуже поганий. Ту спадщину, яку ми отримали при розвалі Союзу, ми, напевно, не зовсім правильно використовували і амортизували. В результаті зараз маємо те, що стан енергомереж набагато гірше дорожніх мереж. Але в рамках великого будівництва президент поставив на це акцент, а питання про розвиток енергомережі якось нам доводиться вирішувати самостійно.
В цілому ми як монтажники, як компанії, готові ці мережі будувати, обома руками "за". "Зелену" енергетику ми, як змогли, підняли. Зараз готові піднімати енергосистему в цілому, всіляко підтримуємо цей діалог.
Те ж саме на прикладі одного нашого оператора ми бачимо, що зростання може бути в 4-5 разів буквально моментально. Чи готовий до цього ринок монтажних компаній? Я можу відповісти тільки за нашу компанію - ми готові, ми дуже чекаємо".

Євген Бушма, директор з продажів та обслуговування клієнтів YASNO

Євген Бушма: "Одна з основних цілей [створення ринку електроенергії] - це те, щоб було добре споживачеві, щоб ... у кінцевому підсумку завжди вигравав споживач. Наскільки це вийшло, наскільки це не вийшло - питання дискусійне. У цій частині є певні плюси.
Протягом року для бізнес-клієнтів ринок добре або погано, але працює. І споживач отримав можливість вибирати собі постачальника.
Я пройшов за 7 років роботи в енергетиці цілий ряд етапів від часів Київенерго, коли дійсно була маса проблем. І те, що вдається якісь речі позитивні вирішувати, і в першу чергу, якщо це пов'язано зі споживачем, і те, що ми робимо, спрямоване на те, щоб споживач був задоволений, щоб він дійсно міг вибирати, і щоб модель цього ринку з точки зору поведінки клієнтів була близька до інших просунутих сфер... Якщо ніхто не буде штовхати цей паровоз - нічого не зміниться".

Олександр Мартинюк, керівник Директорату енергетичних ринків Міненерго

Олександр Мартинюк: "Не все так сумно. Були великі ризики щодо впливу на інвестиційний клімат, були дуже радикальні пропозиції зі сторони різних стейкхолдерів щодо ретроспективного обрізання "зеленого" тарифу, проте за результатами довготривалих дискусій було знайдено й узгоджено компромісне рішення, був підписаний Меморандум, який дозволяє збалансувати інтереси і споживачів, і органів державної влади, і виробників за "зеленим" тарифом. Впродовж півтора місяця з моменту підписання Меморандуму було оперативно розроблено і прийнято Верховною Радою закон, що імплементує його основні норми, і зараз міністерство разом з регулятором, іншими органами виконавчої влади, разом з асоціаціями займається активною імплементацією його норм.
Я думаю впродовж найближчих місяців інвестори побачать зрозумілі правила гри на майбутні періоди і по обсягах квот, і по самій процедурі участі в "зелених" аукціонах. Наступний етап - це розроблення законопроекту, який би дозволив учасниками ринку вийти з балансуючої групи «ГарПока» і торгувати електричною енергією на конкурентних сегментах.
Питання розвитку відновлюваної енергетики знаходиться у фокусі уваги найвищих керівників держави. Є окреме доручення президента щодо забезпечення належної імплементації закону 810-IX. Також проблемні питання відновлюваної енергетики проходять червоною лінією через всі рішення Антикризового енергетичного штабу, який очолює прем’єр-міністр України, і знаходяться на особистому контролі керівника Міністерства енергетики".

Анастасія Поппель, директор Volterra Energy Group, член Energy Club

Анастасія Поппель: "Не зовсім коректно говорити про кризу власне в «зеленій» енергетиці, тому що, я вважаю, є загальна криза в самій енергетиці. Можна так само говорити про кризу в "Енергоатомі", про кризу з технічних питань. На сьогодні є загальна криза, але чомусь всі ці питання дротиками полетіли у відновлювальну енергетику. Фактично знайшли собі такого "цапа-відбувайла".
Чомусь у нас завжди маніпулюють одним - тільки цифрою, цифрою тарифу. Але ніхто не порівнює вартість будівництва цієї станції. А будівництво об’єктів відновлювальної енергетики в Україні дороге. Ніхто на говорить про банківське фінансування цього будівництва. У нас немає проектного фінансування. Єдиним механізмом є рефінанс, який дають банки. Отримати його доволі складно, плюс відсотки - ставки у банків далеко не європейські. В результаті сама вартість будівництва є значною.
Стосовно прийнятого закону - довго мучили. Певну стабільність він внесе, оскільки всі чекали хоч якогось вирішення поточної ситуації. Чи вирішує він фінансове питання – це доволі сумнівно, оскільки той же закон не сьогодні ввів поняття "зеленої металургії". Це вже якийсь мінус коштів, які недоотримає "Гарантований Покупець" на те, щоб компенсувати, виплачувати кошти ВДЕ".

Олександр Суслов, керівник ТОВ «НВП «Вольтен», член Energy Club

Олександр Суслов: "Хотел бы поднять вопрос по тарификации и по инвестиционным программам не только с точки зрения конечного потребителя, но и с точки зрения игроков рынка. Мы как поставщики и производители электрооборудования сталкиваемся с такой ситуацией (это могут подтвердить все монтажные компании) - система, которая сейчас есть (и утверждение инвестиционной программы со стороны НКРЕКП), она вообще абсолютно не эффективна.
Она часто подписывается с опозданием в 5-7 месяцев. И это период времени, когда весь рынок стоит, у всего рынка происходит очень сильный обвал в работе, что влияет на всю экономику тех, кто поддерживает электрические сети.
А почему никто не задает вопрос по поводу того, как вести себя игрокам рынка, тем, кто помогает поддерживать эти сети. Что им делать на протяжении этого полугода, когда предприятия простаивают? И, соответственно, приходиться закладывать в стоимость оборудования эти полугодовые простои.
Хотелось бы, чтобы в этой тарификации было меньше влияния НКРЕКП, а больше влияния собственной хозяйственной деятельности предприятий, чтобы эти предприятия могли более самостоятельно принимать решение относительно того, когда им строиться, и какое оборудование туда закладывать".

Олександр Буртовий, партнер ЮФ "Антіка", член Energy Club

Олександр Буртовий: "Аналізуючи текст закону [810-IX], можу сказати - перший раз за довгий час можна погодитися з тезою пана Геруса, коли він сказав після голосування про закон, що він нічого не вирішує. З приводу знижки, яку отримала держава і потенційної економії 7 млрд гривень - ця знижка цілком можливо буде знівельована за рахунок витрат, пов’язаних з дофінансуванням і виконанням зобов’язань перед тим самим ринком і перед "Гарантованим покупцем".
Щодо відчуття юридичного ринку, починаючи з 2018 року бачимо спочатку тенденцію на різкий ріст зацікавленості щодо фінансування в цю сферу, а потім тенденцію на зниження. Якщо, наприклад, станом на минулий рік, у мене особисто і у нашої компанії, і у наших колег було дуже багато запитів з приводу придбання активів в Україні, то станом на сьогодні, починаючи з січня поточного року, запитів практично немає. Зацікавленості в тому, щоб придбати існуючі активи, а тим більше розпочинати будівництво нових об’єктів "зеленої" енергетики, немає".

Олександр Альохін, експерт ВДЕ рішень, компания Huawei, член Energy Club

Олександр Альохін: "В Україні дійсно 2019 рік був ринком величезних станцій, великомасштабних наземних станцій. Але, на мою думку особисту, майбутнє за сонячними просьюмерами і взагалі за меншою генерацією. Адже розподілена генерація дозволяє відмовитися від великих втрат не тільки в розподільчих мережах, а ще й в мережах передачі.
Такий приклад, в Австралії, я думаю, що всі чули про велику акумуляторну станцію від Tesla 100 МВт. І в Австралії вона дійсно є прибутковою, тому що енергомережа Австралії дуже розподілена і складається з багатьох островів. А також в Австралії досить велике проникнення відновлювальної енергетики. І традиційної, звичайної електроенергетики там не так багато. Ця станція працює на два ринки. Це ринок допоміжних послуг, вона надає послуги, наприклад, зі стабілізації частоти. І також вона працює на спотовому ринку електричної енергії, заробляючи таким чином. Вона є вигідна в двох сенсах. І на ринку України дійсно вже є ринок допоміжних послуг, хоча, на скільки я пам’ятаю, кваліфікацію пройшло декілька теплових електростанцій і наразі гідроелектростанції".

Володимир Супрун, комерційний директор EDS Engineering, член Energy Club

Володимир Супрун: "З приводу введення RAB-тарифу вважаю, що попередні "витрати плюс" вичерпали себе. І державне регулювання цих "плюсів" не є ефективним. Їх вистачає тільки на реконструкцію старої бази. Абсолютно не мотивують обленерго для розвитку нових баз, для підключення нових споживачів. Тим самим обленерго не цікавлять нові потужності, а, відповідно, це б'є по розвитку промисловості й по розвитку економіки".

Олег Сеник, директор технічний АТ «Прикарпаттяобленерго»

Олег Сеник: "Не має бути ручного регулювання. Має бути абсолютно прозорий механізм, який би дозволяв залучити кошти, власнику отримати прибуток, отримати дивіденди законно і прозоро. Отримати параметри, яких він має досягнути, і які б абсолютно чітко визначали якість електроенергії, яка надається споживачам. За певний час перевірити — досяг чи не досяг. Досяг — молодець, не досяг — треба штрафувати (лише після того, як будуть виділені кошти на це).
Щодо приєднання до електричних мереж, то, якщо взяти наших колег у Польщі, які нещодавно проходили ці самі процеси, на порозі яких ми знаходимося, певний час після запровадження RAB-регулювання у них абсолютно добровільно і з бажанням інвестор вкладав свої кошти у приєднання споживачів, тому що це потім приносило йому прибуток. І не було проблем у приєднанні. І зараз в тій же Польщі чи в Словаччині споживач платить невеликі гроші, тому що пропускна здатність мереж така, що дозволяє приєднати будь-кого і будь-де. І нам треба до цього прагнути".

Віктор Степанець, директор технічний ПАТ «Вінницяобленерго»

Віктор Степанець: "Регулятор уже зараз підняв планки штрафних санкцій до систем розподілу. Але чи має ОСР ту можливість забезпечувати ту якість послуг? Чи є обґрунтовані підстави у суспільства вимагати покращення? Насправді добробут споживачів зростає. Ми зараз бачимо європейські моделі. Ми бачимо, але самі нічого не робимо. Особливо технічні параметри мережі стають такими, що я б перевів їх у клас загрози національної безпеки України, якщо не буде вчасно прийняте якесь рішення".

Тетяна Миленька, радник Hillmont Partners, керівник практики енергетики, член Energy Club

Тетяна Миленька: "Закон [810-IX] далеко не ідеальний, містить суперечності. Я очікую, що в профільні закони будуть прийняті додаткові зміни, які щонайменше будуть покликані на усунення таких суперечностей.

"Зелені" аукціони повинні запуститися. Я скептично налаштована з приводу їх можливого запуску вже цього року. Можливо, пілотний аукціон все ж відбудеться впродовж наступних 1-2 років".

Юрій Кацер, директор, керівник відділу юридичного консультування KPMG в Україні

Юрій Кацер: "Моя позиція — закон, не зважаючи на те, що багато скепсису, є позитивним кроком в регулюванні ситуації. Закон містить чотири заходи, які стосуються, в моєму розумінні, майбутніх розрахунків. Два з них — це заходи короткострокові, які вже можуть працювати. Це право "Гарантованого покупця" продавати енергію з ВДЕ за двосторонніми договорами. Другий захід – це те, що 35% акумульованих коштів від розподілу пропускної потужності по міждержавному перетину, які були акумульовані станом на липень 2020 року, спрямовуються на розрахунки. І два довгострокові заходи. Перший – це все ж таки доручення уряду розробити законопроєкт, який би давав можливість продавати на ринку не через «Гарантованого покупця». І друге питання, воно також пов’язане уже з досить розкритикованою нормою, але очевидно поки не будуть підвищені ціни для населення, іншого варіанту немає. Це по суті дотація «Гарантованому покупцю» із державного бюджету на те, щоб він якось збалансував свої зобов’язання перед ВДЕ в розмірі 20% планового виробітку".