Олег Яким'як

Інвестори мають достатні підстави вимагати дотримання державою Україна тих умов та гарантій, на які вони розраховували при будівництві об'єктів "зеленої" енергетики

18.01.21
Продовжуємо наші фахові розмови з провідними експертами паливно-енергетичного комплексу в рамках «Великого інтерв'ю». Сьогодні говоримо зі старшим партнером ЮФ «Кушнір, Яким’як та партнери» Олегом Яким’яком. Нас цікавить, як працює ринок електроенергії в Україні, що потрібно, щоб він запрацював на повну силу, що сьогодні відбувається в секторі «зеленої» генерації, чи допомогло галузі вийти з кризи прийняття Закону 810-IX.
— Давайте поговоримо з вами про ринок електроенергії в Україні. Він вже працює більше року. Чи все вдалося? Які у нього плюси та мінуси?
—  Експерти оцінюють перший рік з моменту запуску нової моделі ринку як незадовільний та заявляють про кризу в енергетиці, яка настала внаслідок поспішного запуску ринку та відсутності належного регулювання багатьох питань. І з цим неможливо не погодитись.

Як заявляють німецькі аналітики Berlin Economics, ціна електроенергії для кінцевих споживачів зросла на 15% після того, як з 1 липня 2019 р. Енергоринок почав працювати за новою моделлю.

Також однією з проблем, яка жваво обговорюється в експертному середовищі, є борги держави перед виробниками «зеленої» енергетики, які значно зросли за рік роботи нового ринку. Інвестори «зеленої» енергетики зіштовхнулись з невиконанням державою зобов’язань з виплат виробникам за «зеленим» тарифом коштів ДП «Гарантований покупець», що призводить до неможливості обслуговувати кредити, розраховуватись з постачальниками та зниження інвестиційної привабливості економіки України в цілому.
— Скажіть, а як ви оцінюєте його сегментацію — РДН, внутрішньодобовий, балансуючий ринок. Вона коректна?
—  Як визначено ст.ст. 67−68 Закону України «Про ринок електричної енергії», в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок. Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

На ринку «на добу наперед» проводиться укладення договорів купівлі-продажу електричної енергії за вільними ринковими цінами з розрахунку на наступну добу, в той час як на внутрішньодобовому ринку продається електроенергія протягом доби після укладення договорів на ринку «на добу наперед». Купівля та продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюються на підставі відповідних договорів між учасником цього ринку та оператором ринку, укладених за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. На ринку «на добу наперед» купівля-продаж електроенергії здійснюється з періодом покриття — наступна доба.

Крім того, з метою надання послуг з балансування попиту та пропозиції та врегулювання небалансів функціонує також балансуючий ринок.
— Які викривлення ви б ліквідували для того, щоб він запрацював в повну силу?
— Головними чинниками кризових явищ є насамперед спотворена модель Оптового ринку електроенергії - кажуть аналітики. Нова модель ринку може виконувати свою функцію (баланс попиту і пропозиції за допомогою цінових індикаторів) тільки за умови відсутності перехресного субсидування одних учасників ринку за рахунок інших, а також дотримання однакових правил для всіх суб'єктів ринку. В Україні ж обсяг перехресного субсидування на 2020 рік оцінюється в 80 млрд грн, тому в систему ринку був вбудований механізм ПСO (постачання електроенергії зі спеціальними обов’язками). Чи можемо ми відмовитись від ПСО — це питання політичне.
— Багато з фахівців вважають, що через непрозорість на ринку є певні махінації та прояви неконкурентної боротьби. Ви з цим згодні?
—  Як повідомляють німецькі експерти, мінімальні цінові обмеження балансуючого ринку пов’язані з показниками ринку «на добу наперед» (РДН). Цей взаємозв'язок дозволив окремим учасникам ринку маніпулювати цінами РДН з використанням недоліків прийнятого законодавства.

В результаті електроенергія в Україні в основному значно дорожча, ніж на ринках ЄС. Ціни, близькі до обмежень, свідчать про відсутність конкуренції на ринку. Енерготрейдери пристосовують поведінку і подають заявки, близькі до цінових обмежень.

Непрозорість ринку закриває можливість інтеграційних процесів з Європейською енергосистемою, чи навіть співпрацю. Європейські стандарти жорстко обмежують закупівлі електроенергії на непрозорих ринках.
— В Україні тривалий час бурхливо розвивалася «зелена» генерація. Що відбувається в цьому секторі сьогодні?
—  Бурхливий розвиток підприємств, які виробляють енергію з ВДЕ, призвів до кризи у цьому секторі та зумовив прийняття парламентом суперечливих рішень для реабілітації ринку. Так, масове будівництво сонячних станцій, яке більш як в півтора раза перевищило заплановані показники, призвело до неможливості держави відшкодовувати виробникам кошти за «зеленим» тарифом, який виявився надто високим для української економіки.

Хоча відсоток виробництва електроенергії з відновлювальних джерел складає менше ніж 10, мережа виявилась не здатна обробляти навіть ці об'єми, що потягнуло скорочення виробництва на атомних та теплових електростанціях. В результаті, державні витрати на купівлю «зеленої» енергії зростали, а населення придбавало її за такою ж ціною.

Уряд оцінював зменшення «зеленого» тарифу як єдиний спосіб знизити дефіцит балансу ДП «Гарантований покупець».

Умови для виробників на теперішній час істотно погіршились — парламентом було ретроспективно переглянуто встановлений «зелений» тариф, скасовано нульову ставку ПДВ для імпорту сонячних панелей, інверторів і вітрових турбін, яка повинна була діяти до 2022 року та скасовано пільгу з податку на прибуток.
—  Скажіть, прийняття Закону 810-IX допомогло галузі вийти з кризи?
—  21 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» № 810-IX, який набрав чинності 1 серпня 2020 року.

Рада зменшила розмір «зелених» тарифів з 1 липня 2020 року для об'єктів, введених в експлуатацію з липня 2015 до 31 грудня 2019 року: для СЕС потужністю понад 1 МВт — на 15%, для СЕС менше ніж 1 МВт — на 10% і для ВЕС — на 7,5%. Також парламент зменшив тарифи для СЕС і ВЕС, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року, на 2,5%. При цьому, уряд зобов’язався до кінця 2021 року повністю погасити наявну заборгованість перед ВДЕ-інвесторами, що становить 14 млрд грн.

Прийняття Закону стало наслідком тривалих перемовин між асоціаціями виробників з ВДЕ та урядом та ґрунтується на Меморандумі про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики від 10 червня 2020 року.

Законом було впроваджено механізм реструктуризації «зеленого» тарифу та зобов’язання погасити заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед виробниками. Також передбачено запуск «зелених» аукціонів у 2021 році та вдосконалення моделі їх проведення.

Серед негативних сторін Закону відзначають посилення відповідальності виробників за небаланси.

Прийняття Закону було підтримано членами асоціацій у галузі відновлювальної енергетики лише за умови, що Закон призведе до негайної стабілізації кризи у секторі відновлювальної енергетики шляхом відновлення повних платежів з боку держави. Однак, як заявляють окремі члени асоціацій, за наслідком перших місяців після набрання чинності Законом, фінансова дисципліна не відновилась в обіцяному вигляді, що оцінюється учасниками ринку як недотримання державою в особі «Гарантованого покупця» взятих зобов’язань.
—  Кажуть, що іноземні та вітчизняні інвестори звернулися в міжнародні арбітражі. На нас чекають мільярдні позови?
—  За різними даними, інвестори вклали більш як 4 млрд євро в об'єкти відновлювальної енергетики в Україні. Однак, у зв’язку із суттєвими розмірами заборгованості з боку ДП «Гарантований покупець» та ретроспективного зниження «зеленого» тарифу, частина з них перебуває на межі дефолту та розглядає можливість звернення до держави Україна для вирішення спорів міжнародними арбітражами. Деякі іноземні компанії вже відкрито заявляють про свої вимоги, направляючи претензії Міністерству юстиції України, заявляючи про недотримання інвестиційних зобов’язань з боку держави за двосторонніми інвестиційними договорами.

Інвестори мають достатні підстави вимагати дотримання державою Україна тих умов та гарантій, на які вони розраховували при будівництві об'єктів «зеленої» енергетики. Основною підставою таких вимог є порушення принципу «legitimate expectations» справедливих очікувань Ув зв’язку з порушенням державою своїх гарантій наданих інвесторам для збільшення інвестиційної привабливості при вході на ринок. Інше питання, з якою метою вводилась така система інтенсивної підтримки ВДЕ в той час, коли нагально потрібно було стимулювати мережі та системи балансування.

Експерти вже зараз заявляють про те, що державу може чекати низка складних арбітражних процесів за заявами інвесторів про відшкодування збитків від дій уряду по зниженню «зеленого» тарифу. Як свідчить приклад Іспанії, проти якої було ініційовано більш як 40 інвестиційних спорів, ретроспективні реформи у сфері енергетики можуть призвести до вирішення спорів на користь інвесторів та значних розмірів відшкодувань, присуджених інвесторам.

Але справедливості ради потрібно зазначити, що ніхто і досі не може пояснити чому «зелені» тарифи у нас найвищі в Європі, зокрема, наприклад, у два рази вищі у порівнянні з Польщею. Тому питання розміру відшкодувань не таке вже однозначне.

Станом на початок січня Господарський суд м. Києва задовольнив вимоги ВДЕ на суму 200 млн грн.
— На вашу думку, чи правильно буде, якщо дозволити суб'єктам «зеленої» генерації продавати напряму вироблену електроенергію споживачам?
—  В принципі, вважаю це прийнятним і правильним. Але це не можливо без вирішення проблеми центрального балансування та модернізації мережі. Частково це могла б замінити модернізація «зеленої» генерації з об'єднанням з системою накопичення електроенергії. Дискусія про допуск на ринок операторів таких допоміжних послуг триває. Зараз же по команді диспетчера обмежується генерація на ВДЕ через проблеми з балансуванням.
—  Що буде, якщо Конституційний Суд підтримує звернення 47 народних депутатів та визнає «зелені» тарифи незаконними?
—  За зверненням 47 народних депутатів Конституційний суд відкрив провадження у справі щодо конституційності закону про «зелені» тарифи. Депутати ставлять під сумнів конституційність окремих положень законів «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії».

Народні депутати вважають, що положення закону «Про ринок електричної енергії» призводять до неправомірних витрат з держбюджету та його розбалансування. Також, на думку заявників, Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень, втрутившись у сферу конституційних повноважень виконавчої гілки влади, безальтернативно встановивши коефіцієнти та механізми розрахунку «зеленого» тарифу, чим позбавила виконавчу владу дискреції та повноважень його змінювати.

На нашу думку, прийняття судом рішення про неконституційність «зеленого» тарифу у світлі конституційної кризи є малоймовірним, оскільки наслідки скасування тарифу для держави, іноземних партнерів та кредиторів можуть потягнути як великі фінансові втрати, так і шкоду інвестиційному клімату та репутації держави як міжнародного партнера.

В разі прийняття рішення судом на підтримку конституційного подання, всі виробники електричної енергії з ВДЕ, включаючи домогосподарства, позбавляються встановленого раніше «зеленого» тарифу, будуть скасовані державні гарантії щодо обов’язкового викупу електроенергії за «зеленим» тарифом і розрахунки в повному обсязі, порушення гарантій держави наданих інвесторам.
—  Що треба зробити, аби «оздоровити» такі підприємства, як оператор системи передач «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець»?
— Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами». Зміни сприятимуть збільшенню дохідності гарантованого покупця. Попереднє рішення Кабміну забезпечило вихід гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів. Торговельна стратегія гарантованого покупця довела свою результативність. Двосторонні договори, які уклав «Гарантований покупець» у жовтні 2020 року, дозволили мінімізувати небаланси та отримати компанії додатковий дохід. Водночас, гарантований покупець потребував можливості самостійно визначати обсяги електроенергії для виходу на торги, враховуючи нестандартні продукти для аукціону. Постанова, прийнята Урядом, дає гарантованому покупцю таку можливість. Нагадаємо, у вересні Кабмін за ініціативою Міненерго дав можливість гарантованому покупцю продавати «зелену» електроенергію на аукціонах. Як зазначала в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець, вихід гарантованого покупця на ринок двосторонніх договорів для продажу «зеленої» електроенергії - це один з нетарифних методів врегулювання кризової ситуації, що виникла на ринку відновлюваної енергетики, і підвищення рівня розрахунків за «зеленим» тарифом. Але без вирішення проблем з балансуванням через СНЕ ця ідея не надто перспективна.
—  Чому досі в Україні не стартували «зелені» аукціони?
— «Зелені» аукціони мали повноцінно запрацювати ще у квітні 2020 року, однак були черговий раз перенесені через епідемічну кризу та незатвердження квот Кабінетом Міністрів України.

Як зазначала в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець, основна причина незапуску «зелених» аукціонів — це відсутність річних квот, що визначають сумарну потужність «зеленої» енергетики, яка претендує на вигідний стимулюючий тариф. Міністерство енергетики планувало розробити тариф після переговорів з бізнесом про скорочення так званого «зеленого» тарифу. Та у зв'язку із введенням карантину переговори призупинили, і як наслідок — запуск аукціонів.

Як пояснює Міненерго, воно технічно до запуску аукціонів готове і проблема вся у тому, що до квітня не було домовленості з інвесторами про скорочення «зелених» тарифів і договорів купівлі-продажу електроенергії з ДП «Гарантований покупець».

Вказану причину підтвердило і ДП «Гарантований покупець», яке зазначило, що станом на 1 квітня 2020 року не затверджено низку документів, необхідних для оголошення та проведення аукціону. Зокрема не встановлено відповідні квоти підтримки для їх розподілу на 2020 рік.