Справа у тому, що на сьогодні споживач електроенергії, який накопичив борг перед постачальником має можливість його не заплатити і перейти до нового постачальника. Правила роздрібного ринку (основний документ, який визначає відносини споживача та постачальника енергії), залишають можливість оператору систему розподілу (простими словами – обленерго) змінити постачальника електроенергії для споживача, на якого є вже звернення від попереднього постачальника про відключення.
Якщо попередній постачальник вже звертався про відключення споживача, значить останній має борги, які він повинен погасити, а вже далі – переходити до нового постачальника або залишатися з діючим. Виходить, споживач може накопичити борги перед одним постачальником, перейти до іншого, знову накопичити борги, і знову піти шукати нового продавця, залишивши попереднього з боргами. Таким чином, борги будуть накопичуватися перед різними компаніями, а вони не матимуть можливості вплинути на цей процес шляхом відключення недобросовісного споживача.
Формулювання законодавства, яке дає компанії-обленерго можливість вибору – тобто варіант погодити перехід до нового постачальника (з боргами від попереднього), в сьогоднішніх умовах просто призводить до зловживань з боку споживачів і ставить у нерівні умови постачальників. Споживач може «перестрибувати» від постачальника до постачальника, генеруючи борги і не маючи відповідальності.
Проблеми та недоліки в будь-якій сфері діяльності беруть свій початок від нормативно-правової бази.
Нинішня редакція правил надає таку можливість споживачу, адже вона говорить, що оператор системи розподілу «може відмовити», а значить, може й дозволити. Відсутність категоричності у формулюваннях Правил роздрібного ринку не вирішує проблеми, а лише породжує боргову проблему в умовах війни.
Переконана, що до поки в основному нормативному документі є формулювання зі словом «може», до поки має місце для маніпуляцій та викривлень зі сторони учасників ринку. На практиці наша компанія зіштовхнулася з такою проблемою: споживач електричної енергії, постачальником для якого є моя компанія, впродовж трьох місяців не сплачував кошти згідно фактичних розрахунків. Отримавши погодження військової адміністрації ( як того вимагає наразі існуючий наказ Міненерго), звернулися до оператора системи розподілу (ОСР) щодо відключення такого споживача. Відключення відбулося, однак через 10 днів після того ОСР надіслав повідомлення щодо погодження зміни постачальника такому споживачу. І тут постає очевидне питання: чи мав право погоджувати зміну ОСР при такій ситуації, наскільки справедливим є таке рішення по відношенню до діючого постачальника?
Не вдаючись до спекуляцій на тему війни в країни, все ж таки варто наголосити на катастрофічному браку обігових коштів постачальників та тотальних боргах споживачів. І виходить що єдиний по суті на сьогодні важіль впливу на споживача через процедуру відключення виявляється також недієвим, оскільки ОСР трактуючи положення ПРЕЕ (п.6.1.14,підпункт 3) , все ж таки може й прийняти погодження про зміну постачальника!
Для попередження таких випадків, Регулятор має визначити чіткі критерії зміни постачальників, уникаючи некатегоричних значень слів таких як «може», зокрема дати чітке формулювання щодо неможливості зміни електропостачальника в разі якщо споживач вже відключений від електроживлення за ініціативи чинного постачальника. Зволікання з такою правкою віддаляє вітчизняний ринок електричної енергії від європейських амбіцій, залишає в нерівних умовах окремих його учасників та лише примножує борги в галузі.
