Майже за 10 років роботи на підприємстві у Дмитра за плечима десятки тисяч зварних з’єднань. Сьогодні він виконує надважливе завдання зі своєю бригадою: відновлює газопроводи після ворожих обстрілів у прифронтовій зоні, аби забезпечити споживачам стабільний розподіл газу у час війни.
«Ми працюємо в населених пунктах, де ворожі обстріли кожного дня і там, без перебільшення, небезпечно. Коли приїжджаємо з бригадою на відновлювальні роботи бачимо: дахи будинків, вікна, двері посічені від снарядів, парканів немає, бо ударною хвилею їх позносило, газопроводи побиті. Пошкодження мереж бувають різними: нещодавно в одному селищі труба великого діаметру мала наскрізні отвори та величезні дірки – і таких прикладів безліч.
Велика кількість людей до сьогодні залишаються жити у цих селах, містечках, не покидають свій дім, тому усе, що ми робимо сьогодні – тільки задля мешканців та наявності в них газу», - говорить чоловік.
Як розповідає Дмитро, думки про те, щоб їхати у безпечні регіони, покидати роботу навіть не було, оскільки це наша земля, і його сім‘я та рідні знаходяться тут.
«Війна пришла несподівано та торкнулася всіх. Ми стали дивитися на світ по-іншому. У колективі стосунки стали більш теплими, але, звичайно, працювати у сьогоднішніх реаліях вкрай складно - обсяг роботи значно зріс. На початку війни у нас було 2 бригади, але дехто з моїх колег вступив до лав ЗСУ, щоб боронити країну. Колектив наш дружній, професійний, розуміємо один одного майже без слів, готові завжди допомогти. Часто тепер доводиться працювати усім разом. Але ми тримаємося - у нас немає іншого вибору».
