Сергій Макогон | Блоги

Що українська ГТС може запропонувати для зменшення викидів вуглецю

Три найбільших економічних пласти світу визначилися з «дедлайном» на скорочення викидів вуглецю до нуля: Євросоюз – до 2050 р; Китай – до 2060 р; президент США Джо Байден хоче виключити викиди СО2 в енергетиці США до 2035 р.

Крім того, для прискорення процесу ЄС стимулюватиме до зменшення викидів запровадженням вуглецевого податку на товари з країн, що не зменшують викиди. Для України з огляду на обсяги експорту товарів до ЄС це може стати значним економічним викликом. Але чи є в України те, що наша держава могла б запропонувати своїм громадянам і міжнародним партнерам у контексті Зеленого переходу? На мою думку, одну із ключових ролей має відіграти існуюча українська газова інфраструктура.

Українська газотранспортна система – не «вчорашній день», а нові можливості та перспективи. Їх втілення у життя потребує часу, але вже зараз ми рухаємося в одному фарватері з усіма іншими операторами ГТС: досліджуємо ринок і готуємо нашу систему до змін.

Кінець епохи природного газу – коли він наступить


Газ не зникне в одну мить. Навпаки, він сприятиме переходу до безвуглецевої енергетики (bridge fuel) та ще довго буде одним з ключових енергоджерел.

Сьогодні транзит природного газу до ЄС шляхом використання потужностей Оператора ГТС України допомагає знизити рівень шкідливих викидів у повітря в європейських країнах. Зокрема, це відбувається шляхом заміщення газом вугілля в електроенергетиці. Згідно з оцінкою IEA (Міжнародне енергетичне агентство) перехід від вугілля до газу забезпечить скорочення викидів СО2 від базового рівня у розмірі до 33% у теплопостачанні і 50% в електроенергетиці.

Крім того, передбачається перехід на транспортування «нейтральних» газів – зеленого водню, синтетичного метану, сумішей з воднем та біометану. А використання технологій Power-to-gas дозволить зберігати та транспортувати надлишки електричної енергії.

Збалансований підхід


Газ також необхідний для балансу енергосистеми. Наприклад, в Україні збільшується кількість вітрових та сонячних електростанцій. Але їх генерація є непрогнозованою та волатильною. Що це означає? Коли дме вітер або світить сонце, вони виробляють електроенергію. Цей графік може не співпадати з графіком споживання електроенергії. І тоді виникають небаланси, які є дуже небезпечними. Тому для балансування енергосистеми необхідні маневрові електростанції, які можуть швидко забезпечити систему енергією. І такими «балансувальними» можуть бути електростанції на газі, включно з парогазовими та газотурбінними CCGT.

Газ задля безпеки енергосистеми

Сьогодні в Україні існує так званий «вугільно-зелений парадокс», коли для балансування генерації з чистих джерел використовуються енергоблокивугільних електростанцій. Такий підхід не призводить до скорочення викидів. Більш екологічна генерація на газі вирішує дві проблеми – дефіцит балансуючих потужностей та скорочення викидів. НЕК «Укренерго» у своєму Звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей повідомив про дефіцит генеруючих потужностей зі швидким стартом у розмірі 2000 МВт (еквівалент двом атомним енергоблокам). Тобто незалежно від того, як працює вугільна генерація, дефіцит балансуючих потужностей вже є. І це стає реальної загрозою для енергетичної безпеки держави.

Українська ГТС здатна запропонувати послуги по транспортуванню природного газу майбутнім виробникам електроенергії з газу. Тож газотранспортна система є і залишається важливою ланкою у ланцюжку, що забезпечує стабільність і надійність функціонування енергосистеми України.

Воднева стратегія


8 липня 2020 року Європейська Комісія ухвалила т.зв. Водневу стратегію ЄС, яка передбачає скорочення викидів вуглецю упродовж наступних 30 років шляхом збільшення використання електроенергії і водню та зменшення відпрацьованої енергії. Тоді ж ЄК представила Європейський альянс чистого водню, членом якого є Оператор ГТС України.

Транспортування відновлюваних газів, зокрема водню, – ще один перспективний напрямок використання української ГТС після 2024 року. Сьогодні багато хто заявляє про свою участь у створенні водневих екосистем, ця тема стає популярною через привабливі перспективи. Але ці перспективи є певною мірою невизначеними з точки зору регуляторного, економічного та технічного аспектів. Ми це розуміємо, і тому діємо зважено. Як державна компанія ми не можемо собі дозволити витрачати кошти без детального прорахованого плану. Наші інвестиції – це кошти держави, тому зайвий авантюризм тут не доречний. ОГТСУ вже зараз починає вивчати аспекти транспортування відновлюваних газів (водню, біометану та синтетичного метану) магістральними газогонами. Для цього ми створили робочу групу з декарбонізації, куди увійшли представники різних підрозділів компанії, які оцінюють можливість та перспективність впровадження нових технологій, зокрема, вивчають використання ГТС України для транспортування біометану та водню.

Перспектива однозначно є, і ми досліджуємо її в одному темпі з іншими операторами ГТС в Європі.

Біометан


Також значну роль в майбутньому енергобалансі України може зіграти біометан, який за своїми властивостями не відрізняється від природного газу, тож не потребує значних інвестицій в трансформацію енергетичної інфраструктури. Україна має значний потенціал у виробництві біометану в агропромисловому комплексі. Станом на сьогодні в Європі працює більше 20 тисяч біогазових станцій та 700 біометанових комплексів. В Україні ж збудовано лише 20 біогазових комплексів, але жоден з них не виробляє біометан для подачі до газових мереж. За оцінками Біоенергетичної асоціації України (UABIO), загальний обсяг виробництва біометану в Україні може складати 7,8 млрд куб. м або 25% від поточного споживання природного газу. Український біометан має значний експортний потенціал, адже попит на біометан в ЄС вже існує.

Крім того, серед переваг біометану – його екологічність, що робить його чистою альтернативою у якості газомоторного палива, зокрема, для комунального транспорту та сільськогосподарської техніки.

Альтернативне пальне


Ще один виклик для Європи на шляху до Зеленого переходу та можливість для української ГТС – стиснений природний газ (CNG – СПГ), а в майбутньому й біометан, як альтернативний вид моторного палива.

Цей вид палива екологічніший за бензин, дизель чи популярний серед українських автовласників скраплений пропан-бутан (LNP). Європейські міста вже давно почали відмовлятись від використання дизельного пального та переходити на використання CNG.

В Україні таких заправок майже чотириста. Якщо попит на стиснений газ швидко зростатиме, цього буде замало. Та розширити мережу нескладно: вітчизняна інфраструктура дозволяє збільшити кількість газових заправок у рази. Українська ГТС готова до зростання попиту на стиснений газ. Наша система дуже потужна і має дуже великий рівень проникнення в регіони. Необхідна інфраструктура заправних станцій на метані може бути створена в будь-якому містечку або біля важливих автострад.

Слід зазначити, що використання метану у якості пального важливе і з точки зору енергетичної безпеки. Адже 80% дизелю імпортується до України переважно з Росії та Білорусі. У той же час, 70% метану видобувається в Україні. Такий транспорт у майбутньому зможе легко перейти на використання чистого відновлюваного біометану.

Екологічну «революцію» вже не спинити. Щоб знайти своє місце у низьковуглецевому майбутньому, важливо вчасно «еволюціонувати» і в межах Зеленого курсу обрати ті напрямки, які вже сьогодні, окрім позитивного впливу на екологію, забезпечать економічну підтримку бюджету України. Оператор ГТС є суттєвим донором бюджету, тож варто пам’ятати, що використання його потужностей є запорукою фінансової спроможності країни. Українська ГТС має реальні перспективи та потенціал не лише після завершення строку контрактів з «Газпромом», а й коли цивілізований світ відмовиться викопних джерел енергії.

Гендиректор Оператора ГТС України Сергій Макогон для “Економічної правди”

Сергій Макогон