Прокоментую їх, оскільки мова йде про важливі для країни речі. Особливо враховуючи що, на жаль, я бачу багато нерозуміння та перекручених інтерпретацій.
1. Вчора у ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на сайт мінфіну, що моделювання діяльності Нафтогазу показує багатомільярдні збитки у всіх наступних роках та за всіма сценаріями (див. фото).
На фоні величезних збитків (11.5 млрд грн) тільки за перше півріччя 2019 року це виглядає як повернення Нафтогазу у статус “чорної діри” держбюджету.
Коментарі Нафтогазу щодо цих прогнозів мінфіну я не бачив. Хоча вони мали б бути. Можу собі уявити, що їх немає тому, що Нафтогаз прагне отримати гроші з держбюджтету, знизити собі податки, пустити прибутки газотратнспортного оператора на покриття своїх збитків тощо, і для цих цілей інформація про прогнозовані збитки є навіть корисною. Але підтвердження цих прогнозів буде означати проблеми для керівництва Нафтогазу. Хто ж тоді повірить розповідям про “ефективних менеджерів” та про заплановане ІРО?
Мої коментарі? Коли я займався стратегією Нафтогазу, ми не “планувавали” збитки. При цьому ми попереджали, що так може бути, пропонували конкретні кроки, щоб так не сталося. Нас не послухали і навпаки звільнили. Зауважу, що збитки у Нафтогазу були б ще у 2019 році, якби їх не перекрили рекордні прибутки за моїм напрямом відповідальності (транзит газу.)
Тепер ми бачимо 11,5 млрд збитків за перше півріччя і “плановані” мільярдні збитки у наступних роках. І це при тому, що оптова ціна газу в Україні є вищою за європейську, а наші пропозиції щодо того, як її знизити у ринковий спосіб, а також як заробити для України більше 17 мільярдів доларів не реалізуються (тому ще не подобається Газпрому та Путіну особисто?).
Так, мені неприємно бачити, що втрачає держбюджет і споживачі переплачують за газ. Але це питання до правління Нафтогазу, наглядової ради, прем'єр-міністра та президента. Вони між собою про щось домовилися, тому і питання до них.
Дозволю собі дати пораду. Прибутковість Нафтогазу, як і будь-якої іншої компанії, залежить як від зовнішніх, так і від внутрішніх факторів. Про те, що у Нафтогазу буде складна зовнішня ситуація ми казали правлінню і наглядовій раді давно. Зниження попиту на природний газ, відокремлення оператора газотранспортної системи, проблеми з оплатою за газ для потреб населення, борги тощо. У такій ситуації Нафтогазу потрібно бути рушійною силою справжніх європейських реформ та боротьби з Росією, як ми це робили за своїми напрямами роботи в 2014-2019 роках, але для цього потрібен компетентний та чесний менеджмент.
Про перевірку держаудиторів у наступному дописі. Там дуже серйозний скандал, тому мені потрібно ще трохи часу, щоб краще розібратися.
