Матеріали, розміщені в розділі "Блоги", є авторськими. Відповідальність за їх зміст, правдивість інформації та оригінальність несе автор. Energy Club не завжди поділяє позицію автора.
Юрій Вітренко | Блоги

Нафтова криза як нагода пригадати історію галузі в Україні

В умовах, коли людство намагається знайти порятунок від коронавірусу, дуже важливо не забувати про не меншу загрозу — економічну кризу, яка теж потребує системного пошуку рішень.

Один із аспектів економічної кризи, з якою зіштовхнувся світ цього року, — падіння цін на нафту. Для України нафтовидобування є однією з найбільш важливих галузей. А Укрнафта, національна нафтовидобувна компанія, входить до п’ятірки найбільших платників податків України.

Індустрія постала перед новими викликами після того, як від початку року ціна на нафту впала майже вдвічі. У цих непростих умовах Укрнафта спробує разом із урядом знайти оптимальну відповідь на ці виклики. Це потрібно зробити на додаток до вирішення давніх проблем як з боргами перед компанією, так із боргом компанії перед держбюджетом.

Аби було краще зрозуміло, чому для нас із вами ситуація з нафтовидобутком є важливою не тільки з точки зору економічних проблем сьогодення, а також щоб у ці складні часи якось підбадьорити українців фактами, якими ми можемо пишатися, нагадаю історію нафтовидобування на території України.

Цей факт не мав би бути таємницею, але все ж нагадаю, що територія України є одним із найстаріших районів нафтовидобутку.

Перші поклади нафти були відкриті ще грецькими колоністами в Причорномор'ї, зокрема в Криму. Власне будівництво грецьких міст у Криму сприяло відкриттю нафтових покладів ще в II ст. до н. е. Нафту знаходили зокрема під час пошуку та розробки родовищ будівельного каменю та глини. Про це свідчать археологічні розкопки міст — Херсоненса, Пантікапея, Каркінітіди.

Крім того, через Крим проходили торговельні шляхи. Це зокрема сприяло поширенню керченської нафти в містах Київської Русі.

У Танаїсі (що в дельті Дону) були знайдені близько сотні амфор, датованих ІІІ ст. до н.е., із рештками керченської нафти.

На Смоленщині в курганах, що розташовані на шляху «з варяг у греки», також була виявлена амфора, виготовлена в Північному Причорномор'ї з написом давньослов’янською «гороухща», тобто горюча.

У літописах ідеться про те, що в XIII ст. в Галичині було відомо про «скельну олію», тобто нафту, яку використовували для медичних потреб та змащування коліс возів.

Нафту також використовували для освітлення, житла, маяків, для будівництва та у військовій справі. Відтак, в Криму почали виникати найдавніші нафтові промисли.

На початку ХІХ століття нафту в Криму добували з шахтних колодязів. Зберіглась інформація про те, що в очищеному вигляді її відправляли до промислових регіонів Росії.

У ХІХ бурові роботи на Керченському півострові вже проводили американські, французькі та німецькі компанії. У 1864 році американець Гоузен отримав нафту з 19-метрової свердловини. Вже за два роки він заклав свердловину на Приозерній площі, завдяки чому було відкрито поклади на глибині 116 метрів.

Активну роботу також проводила французька компанія — вона пробурила чимало свердловин на різних ділянках. Зрештою окремі свердловини давали фонтануючу нафту з дебітом до кількох десятків тонн на добу. Пошукові роботи в Криму вели також компанії Нобеля, Партеля, Хуна і Раки.

Загалом станом на 1917-й рік у Криму було пробурено 182 свердловини. Найбільший добовий видобуток міг сягати 500 тонн.

Також є інформація про те, що в 1898 році в Керчі почав працювати завод для переробки нафти, видобутої з колодязів, на асфальт. А на мисі Єнікале добували асфальт.

Але Крим — не єдиний нафтовий регіон України. Видобутком нафти давно займалися і в західних регіонах України. (При цьому, значно раніше, аніж в Російській імперії. Там промислове видобування нафти розпочалося лише в 60-х роках XIX ст. в районі Баку).

Найдавніші згадки про прояви карпатської нафти датуються першою половиною ХVІ століття. Зокрема в книжці Стефана Фалімєжа «Про зілля та їхню силу, про дорогоцінні камені» йдеться про «карпатський петролеум» та характеристики нафти як лікувального засобу.

Водночас, уже в XVI ст. Дрогобич отримав привілей на освітлення вулиць «скельним олієм». У 1817-му році солеварні та військові казарми Дрогобича також були освітлені нафтою. Нафту для продажу возили зокрема до Праги.

За офіційними даними, видобуток нафти в Івано-Франківській області розпочався в 1771-му році. Згадки про видобуток нафти в Бориславському районі датуються 1792 р. Тоді в районі села Нагуєвичі добули 7 тонн нафти з колодязів.

Бурхливий розвиток нафтовидобування у цьому регіоні розпочався з буріння перших свердловин ударним способом у м. Бориславі у 1886 році. А відкриття нафтових родовищ у Бориславі, Східницькому та Битківському районах призвело до того, що в 1909 р. видобуток нафти досяг піку — 2 мільйони тонн.

Історичною подією для нафтової сфери стала перша операція, проведена у Львові з освітленням гасовою лампою. Це сталося 31 липня 1853-го року.

Як це стало можливим? У 1852 році власник львівської аптеки Петро Міколяш купив у промисловців з Дрогобича 100 кг перегнаної, але не очищеної нафти. Він доручив працівникам своєї аптеки, завідувачу лабораторією Яну Зеху та магістру Ігнату Лукасевичу розробити методику її очищення. Вони вигадали, як із нафти отримати бензинову і гасову фракції та мазут. Це була перша у світі дистиляція нафти. На що команда отримала патент від Австрійського цісарського бюро патентів.

Ще одна важлива подія сталася у 1872-му році. Тоді було прокладено залізничну колію, яка з'єднала Борислав з Дрогобичем та з Віднем. Це дало потужний поштовх розвитку нафтовидобувної галузі. Відтак, вже за три роки в Бориславі працювали 75 великих та 175 малих нафтовидобувних підприємств. І там досі працюють потужності Укрнафти.

Юрій Вітренко, виконавчий директор НАК «Нафтогаз України»
Юрій Вітренко