Аналітичне дослідження Energy Club
Як зазначалось на офіційному урядовому порталі «Перед новим керівником компанії поставлено завдання щодо системного збільшення видобутку українського газу, а також сприяння у формуванні повноцінного та справедливого ринку газу в Україні»
Тобто, маючи сумний досвід маніпулювання результатами фінансової діяльності минулим менеджментом, Кабінет Міністрів України, призначаючи Юрія Вітренка головою правління національної нафтогазової компанії, наголошував, що головним його завданням є системне збільшення газовидобутку та формування повноцінного та справедливого ринку газу.
Щодо завдання із збільшенням газовидобутку, то перевірити такі результати досить просто – достатньо порівняти обсяги фактичного видобутку газу за 2021 рік із показниками минулих років та плановими показниками 2021 року.
Але що розуміти під завданням «формування повноцінного та справедливого ринку газу в Україні»?
На це питання є відповідь самого Юрія Вітренка, який перебуваючи на посаді в.о. міністра енергетики, за два місяці до свого призначення керівником Нафтогазу, заявляв про те що основні обсяги газу видобуває державна «Укргазвидобування», свердловини якої були передані державою. «Але Укргазвидобування ці обсяги не продає на ринку, їх забирає Нафтогаз України. Таким чином у Нафтогаза є особливе становище на ринку, яке відрізняється від інших компаній і нинішній стан справ дозволяє Нафтогазу маніпулювати цінами на ринку газу».
На думку Юрія Вітренка для «розвитку ринку природного газу в Україні і забезпечення безпеки поставок газу побутових споживачів» необхідно було:
- в оновлених напрямках діяльності Нафтогазу передбачити, що компанія Укргазвидобування має почати реалізацію газу власного видобутку постачальникам природного газу і виробникам теплової енергії для потреб побутових споживачів по фіксованій ціні на термін з 1 квітня 2021 року по 30 квітня 2022 року в обсягах, які необхідні для задоволення потреб цих споживачів.
- зобов`язати Укргазвидобування продавати 100% газу власного видобутку з квітня 2021 року всім споживачам природного газу на умовах не гірших, ніж для групи Нафтогаз.
Саме ці кроки дозволять реалізовувати програму відкриття доступу до обсягів природного газу, який добувають державні компанії («gas release program») запевняв на початку березня 2021 року Юрій Вітренко.
Через неповні два місяці після цих заяв, наприкінці квітня 2021 року, Юрія Вітренка було призначено головою правління НАК «Нафтогаз України» і він мав всі можливості застосувати на практиці свої ініціативи.
Оновлені напрямки діяльності Нафтогазу, про які так говорив Юрій Вітренко у березні 2021 були затверджені лише наприкінці вересня постановою КМУ № 1011 і у цих напрямках жодним чином не згадуються попередні ініціативи Юрія Вітренка.
При цьому слід наголосити, що у березні 2021 року Кабмін доручив Мінекономіки підготувати проект змін до Основних напрямів діяльності НАК «Нафтогаз України», змінивши правила продажу газу Укргазвидобування. Відповідне протокольне рішення було прийнято на засіданні уряду 3 березня 2021 року, з ініціативи в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.
То чому не було виконано доручення Кабінету Міністрів України щодо змін правил продажу газу Укргазвидобування? Хто несе відповідальність за таке невиконання і на якому етапі і ким були змінені ініціативи Юрія Вітренка щодо основних напрямів діяльності Нафтогазу?
Чому сам Юрій Вітренко перебуваючи вже в Нафтогазі в регламентному порядку не забезпечив внесення до Основних напрямів діяльності власних ініціатив, з яким він виступав перебуваючи поза Нафтогазом?
Повертаючись до Основних напрямів діяльності Нафтогазу, що були затверджені постановою КМУ від 27 вересня 2021 р. № 1011, то на 2021 рік Кабінет Міністрів України визначив такі основні напрями діяльності НАК “Нафтогаз України”:
- створення балансуючих груп для постачальників природного газу побутовим споживачам, учасники яких можуть придбавати газ у НАК “Нафтогаз України” в обсягах, достатніх для покриття відборів побутових споживачів, на недискримінаційних (рівних) умовах та за фіксованою ціною на період до 1 травня 2022 року;
- постачання природного газу операторам газорозподільних мереж для покриття виробничо-технологічних втрат природного газу відповідно до умов встановлення тарифів на розподіл газу;
- сприяння переходу на нову модель розрахунків побутових споживачів за природний газ, коли кожного місяця такий споживач сплачує 1/12 від очікуваної річної вартості спожитого газу, розрахованої відповідно до профілю споживання;
- приведення умов розрахунків у договорах на постачання природного газу теплогенеруючим підприємствам, операторам газорозподільних мереж, а також у договорах на реалізацію газу для постачання побутовим споживачам у відповідність з умовами розрахунків побутових споживачів;
- укладення енергосервісних договорів із споживачами, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів і отримують послуги з централізованого постачання теплової енергії, що дозволило би таким споживачам не збільшувати витрати на теплову енергію завдяки здійсненню заходів з енергоефективності.
Після закінчення опалювального сезону зрозуміло, що жоден із зазначених Основних напрямів не виконано – ні щодо достатності обсягів для покриття відборів побутових споживачів, на недискримінаційних умовах, ні щодо змін умов розрахунків.
Зокрема, у січні 2022 року міжгалузева асоціація «Укртеплокомуненерго» в черговий раз скаржилась, що Нафтогаз категорично відмовляється коригувати обсяги газу для обігріву населення, натомість виставляє рахунки за перевищення лімітів газу. В асоціації зазначали, що газопостачальник некоректно прогнозує ліміти газу на опалювальний сезон і вимагає оплати за це «понаднормове» споживання газу ринкову ціну.
Як буде видно в подальшому аналізі, виставляючи рахунки за перевищення лімітів газу за ринковими цінами Нафтогаз завищував власні доходи для «накручування» розміру чистого прибутку, що не підтверджувався реальним наповненням, оскільки такий прибуток залишався лише у складі безнадійної дебіторської заборгованості, яку в Нафтогазі на даному етапі не захотіли визнавати такою.
В порушення зобов’язання Нафтогазу щодо постачання природного газу операторам газорозподільних мереж для покриття виробничо-технологічних втрат природного газу відповідно до умов встановлення тарифів на розподіл газу, протягом 2021 року такі обсяги газу відбирались із газотранспортної системи, за рахунок ТОВ ОГТСУ.
За даними Оператора ГТС у жовтні 2021 року оператори газорозподільних мереж (обл-, міськгази) не оплатили відбір природного газу для власних виробничо-технологічних витрат із магістральних газогонів на 1,99 млрд грн. Станом на кінець листопада 2021 року, сумарний борг облгазів перед Оператором ГТС України за відбір природного газу для власних виробничо-технологічних витрат складав 12,5 млрд грн.
Таким чином вимога до Нафтогазу щодо постачання природного газу операторам газорозподільних мереж для покриття виробничо-технологічних втрат природного газу відповідно до умов встановлення тарифів на розподіл газу не виконана.
Щодо завдань з переходу на нову модель розрахунків побутових споживачів за природний газ, коли кожного місяця такий споживач сплачує 1/12 від очікуваної річної вартості спожитого газу, а також приведення умов розрахунків у договорах на постачання природного газу теплогенеруючим підприємствам, операторам газорозподільних мереж, а також у договорах на реалізацію газу для постачання побутовим споживачам у відповідність з умовами розрахунків побутових споживачів, то такі вимоги з боку Нафтогазу повністю проігноровано.
Повертаючись до урядових вимог до нового керівника Нафтогазу щодо системного збільшення видобутку українського газу, то за підсумками 2021 року обсяг видобутку товарного природного газу склав лише 12,93 млрд куб. м, що в в порівнянні із 2020 роком менше на 4%. Таке падіння за рік є надто суттєвим. Тому, при зобов’язаннях системного збільшення видобутку газу, за підсумками 2021 року маємо абсолютно зворотний результат – системне падіння видобутку українського газу.
Щодо фінансових показників діяльності Нафтогазу.
За підсумками 2021 року Нафтогаз відзвітував про консолідований чистий прибуток в розмірі 12 млрд грн проти 19 млрд грн збитків у 2020 році (тобто покращив свій фінрезультат на 31 млрд грн). Саме такий результат керівництво Нафтогазу ставить у власні заслуги своєї діяльності.
Спробуємо визначити за рахунок чого в Нафтогазі збільшився показник чистого прибутку і яка заслуга в цьому саме нового менеджменту.
У своїй звітності щодо результатів за видами діяльності (за сегментами) Нафтогаз використовує показником NOPLAT (чистий операційний прибуток після сплати податків).
Оскільки основною діяльністю компанії є торгівля природним газом, то для аналізу слід взяти окрему фінансову звітність Нафтогазу, яка є більш показовою, оскільки саме через Нафтогаз, як материнську компанію проходять основні операції із купівлею-продажем природного газу та відповідно в такій звітності відсутні так звані «міжсегментні витрати», властиві консолідованій звітності.
Виявляється, що згідно з окремою фінансовою звітністю НАК «Нафтогаз України» показник NOPLAT у 2021 році погіршився в порівнянні із 2020 роком. Так NOPLAT 2021 року становить лише 3,65 млрд грн, що на 50% менше від відповідного показника 2020 року (5,6 млрд грн).
Тобто сама материнська компанія реалізуючи природний газ, у 2021 році, погіршила свій фінансовий результат (NOPLAT). І це на якісь розрахункові дані – це дані самої материнської компанії.
Ось так це виглядає в окремій звітності Нафтогазу.
Дані 2021 року:
Слід також зазначити, що NOPLAT від оптової торгівлі природного газу у 2021 році швидше за все ще і «натягувався» за рахунок завищення доходів через виставлення для ТКЕ та інших контрагентів рахунків за перевищення лімітів газу за ринковими цінами. Оскільки такі рахунки не оплачувались, то у 2021 році приріст дебіторської заборгованості від реалізації природного газу склав близько 32 млрд грн
Якщо сама материнська компанія погіршила свій фінансовий результат (NOPLAT) від торгівлі природного газу, то за рахунок чого ж тоді було досягнуто прибуткової діяльності цієї материнської компанії?
Відповідь в тій же окремій звітності Нафтогазу. Для більш наочного вигляду варто подати порівняння основних показників наведених в аудиторській звітності у табличному вигляді:
- відсутність нарахування резерву з фінансових інвестицій в сумі 16,2 млрд грн та
- збільшення доходів від участі в капіталі на суму 15,3 млрд грн.
Що ж таке 16,2 млрд грн нарахування резерву з фінансових інвестицій?
Виявляється, що у 2020 році минулим менеджментом до складу інших витрат було включено нарахування резерву на знецінення інвестицій у дочірню компанію “Газ України” у сумі 16,2 млрд грн. За 2021 рік аналогічних операцій не було. Але оскільки новий менеджмент у 2021 році не сторнував такі витрати, то можна вважати, що він погоджується з таким рішення минулого менеджменту, що призвели до збитків та як наслідок і до звільнення Андрія Коболєва з посади керівника Нафтогазу.
Щодо збільшення доходів від участі в капіталі, то в цих доходах відображається чистий фінансовий результат дочірніх компаній, що входять до групи Нафтогаз.
На жаль, на дату цього аналізу основні дочірні підприємства Нафтогазу, такі як АТ «Укргазвидобування» та «Укртрангаз» не опублікували своїх фінансових звітностей за 2021 рік, що є досить дивним, особливо після того, як Нафтогаз опублікував свою окрему звітність.
Оскільки фактичні доходи від участі в капіталі материнської компанії склали 15,6 млрд грн, то користуючись даними консолідованого звіту (за звітними сегментами) можна зробити висновок, що в їх складі чистий фінансовий результат від видобутку природного газу (Укргазвидобування) складає близько 17 млрд грн, що майже в 4 рази більше в порівнянні із 2020 роком. Разом з тим результати Укртрансгазу ще більш погіршилися. Якщо у 2020 році збитки АТ «Укртрансгаз» становили 2,6 млрд грн, то у 2021 вони збільшились майже в 3,5 раза та склали орієнтовно близько 9 млрд грн.
По суті збільшення збитків Укртрансгазу покривалось за рахунок збільшення прибутків Укргазвидобування від видобутку природного газу і як наслідок це (як і приріст дебіторської заборгованості) вплинуло на можливість належного фінансування капітальних інвестицій у газовидобуток.
Тобто, те що додатково заробило АТ «Укргазвидобування» значною мірою «з’їло» АТ «Укртрансгаз».
Так, за підсумками 2021 року Нафтогаз зміг профінансувати лише 15,6 млрд грн капінвестицій, що відповідає рівню 2020 року. І це при тому, що крім збільшення доходів від реалізації природного газу Нафтогаз отримав у 2021 році додатково понад 30 млрд грн грошових коштів так званої «компенсація недоотриманого доходу від транспортування газу»
Отримавши таку «компенсацію» Нафтогаз не включив її до складу доходів та відповідно і не нарахував та не сплатив належних платежів до бюджету.
Питання «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» є одним із ключових та спірних питань фінансової звітності Нафтогазу та варте більш детального розгляду.
Але перед цим слід наголосити, що за підсумками 2021 року ніякого фінансового прориву не відбулось. У Нафтогазі в 2021 році, як і попередніх роках, продовжували практику маніпуляцій з формування чистого прибутку, тому зазначений показник не може бути критерієм для оцінки діяльності нового менеджменту.
Разом з тим фінансова звітність Нафтогазу містить один звіт, відповідно до якого можна надати належну оцінку діяльності менеджменту Нафтогазу – це «Консолідований звіт про рух грошових коштів» (за непрямим методом)
Саме в цьому звіті відображаються всі коригування прибутку та показується реальний фінансовий результат - без таких коригувань. І такі результати можна порівнювати між собою. Окрім цього в зазначеному звіті відображено основні показники змін в оборотному капіталі (збільшення зменшення зобов’язань), основні показники інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Отже, дані консолідованого звіту про рух грошових коштів свідчать про погіршення діяльності НАК «Нафтогаз України» у 2021 році.
Так прибуток до оподаткування, за винятком проведених коригувань, у 2021 році склав 58,4 млрд грн, що на 2,5 млрд грн менше в порівнянні з минулим роком (60,95 млрд грн).
Ще раз варто наголосити, що це дані самого Нафтогазу:
Якщо фінансові результати Нафтогазу до змін в оборотному капіталі є співставними (58,5 млрд грн у 2021 році та 60,95 млрд грн у 2020 році), то в результаті операційної діяльності 2021 року у Нафтогазу сформувався значний дефіцит коштів в сумі 24,4 млрд грн. При цьому у 2020 році дефіциту не було – навпаки Нафтогаз мав чистий грошовий потік від операційної діяльності 19,5 млрд грн:
Саме внаслідок формування приросту такої дебіторської заборгованості у Нафтогазу не вистачало коштів на закупівлю природного газу для збільшення його запасів у ПСГ (28,7 млрд грн). Зазначений дефіцит коштів покривався за рахунок «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» в сумі 30 млрд грн.
На тлі формування у 2021 році дефіциту коштів від операційної діяльності в сумі 24,4 млрд грн досить зухвало та цинічно виглядає збільшення виплат на заробітну плату провідному управлінському персоналу. Так згідно з представленим звітом: «Провідний управлінський персонал протягом 2021 року складався в середньому з 5 членів Правління та 15 директорів (2020 рік: 5 членів Правління та 12 директорів). Компенсація провідному управлінському персоналу включала заробітну плату і додаткові поточні премії та становила 911 мільйонів гривень (2020 рік: 672 мільйони гривень)»
Із зазначених 911 млн грн 338 млн грн було виплачено для звільненого у квітні 2021 року попереднього керівника Нафтогазу, Андрія Коболєва.
Якщо вірити даним сайту Нафтогазу заробітна плата нового керівника складає 50 тис. грн в місяць.
Таким чином у 2021 році для 4 членів правління (без урахування голови правління) та 15 директорів було виплачено 573 млн грн. Якщо допустити певну градацію заробітної плати між членами правління та директорами, то середня заробітна плата члена правління Нафтогазу становитиме понад 4 млн грн за місяць, а директора близько 2 млн грн за місяць
Комічність ситуації полягає в тому, яким чином при заробітній платі голови правління 50 тис. грн член правління може отримувати у 80 разів більше, а «простий» директор у 40 разів більше ніж керівник підприємства. Чи не тому в Нафтогазі під надуманим приводом відмовляються публікувати дані щодо розміру заробітних плат членів правління, подаючи інформацію наступним чином:
Крім цього не зрозумілим є для чого на тлі падіння видобутку природного газу, різкого зменшення запасів газу в ПСГта галопуючого нарощування дебіторської заборгованості збільшувати кількість директорів в Нафтогазу до 15 осіб.
Що стосується капітальних інвестицій, то їх фінансування у 2021 році становило лише 15,6 млрд грн, що практично відповідає рівню 2020 року (15 млрд грн). За такого рівня фінансування капітальних інвестицій ні про яке системне збільшення видобутку не може іти мова.
Оскільки чистий грошовий потік від операційної діяльності було сформовано з дефіцитом 24,4 млрд грн, то фінансування капітальних інвестицій по суті відбулось тільки завдяки продажу ОВДП на суму 11,4 млрд грн та надходженням від АТ «Магістральні газопроводи» в рахунок купівлі ТОВ «Оператор газотранспортної системи» 3,2 млрд грн.
Враховуючи результати операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей Нафтогазу залишок коштів та їх еквіваленти на кінець 2021 року по відношенню до залишків на початок року зменшились на 6,6 млрд грн та склали 30,5 млрд грн.
Досить дивною є картина, коли керівник Нафтогазу звітує про збільшення у 2021 році чистого прибутку на 31 млрд грн, а залишок коштів при цьому (враховуючи незмінність інвестицій та запозичень) на кінець року суттєво зменшується.
Ще раз слід наголосити, що основною причиною зменшення залишку коштів на рахунках Нафтогазу станом на кінець 2021 року став приріст торгової дебіторської заборгованості (+34,7 млрд грн) та як наслідок формування значного дефіциту коштів від операційної діяльності.
Тільки завдяки отриманій у 2021 році від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» «компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу» в сумі 30 млрд грн та 4,7 млрд грн у 2022 році Нафтогазу вдалося «утримуватись на плаву» до кінця опалювального сезону.
При цьому право на отримання Нафтогазом такої компенсації є досить сумнівним.
Восени 2021 року АТ „Укртрансгаз” уклало угоду з ТОВ ОГТСУ про відшкодування коригування необхідного доходу від транспортування газу, зобов’язавши останнього компенсувати недоотриманий дохід від транспортування газу за регуляторний період 2020-2024 років у сумі 47,9 млрд грн, з яких 27 млрд грн було отримано на початку жовтня 2021 року, а решта підлягає сплаті щомісячно у сумі, що становить 50% надходжень ОГТСУ від транзиту газу починаючи з грудня 2021 року. Крім зазначених 27 млрд грн до кінця грудня 2021 року Нафтогаз отримав від ТОВ ОГТСУ додатково 3,7 млрд грн. Таким чином у 2021 році сумарно було отримано понад 30 млрд грн зазначеної компенсації або ж понад 60% від суми, яка повинна була б сплачуватись ТОВ ОГТСУ для Укртрансгазу аж до 2024 року (якщо така компенсація звичайно була затверджена для ТОВ ОГТСУ Регулятором (НКРЕКП) на регуляторний період 2020-2024 років – це дуже важливо).
Отримавши від ТОВ ОГТСУ у 2021 році зазначені 30 млрд грн компенсації керівництво Нафтогазу вирішило не відображати їх у складі доходу та відповідно не було здійснено належних податкових нарахувань та їх сплата до бюджету.
Як зазначається в аудиторському звіті: «Керівництво Групи вважає, що значну підтримку в укладанні угоди між АТ „Укртрансгаз" та ТОВ ГТСУ про відшкодування коригування необхідного доходу від транспортування газу надав Уряд України, кінцевий власник обох підприємств». Саме на цій підставі керівництво Нафтогазу визнало компенсацію недоотриманого відшкодування доходу від транспортування газу як внесок акціонера (тобто Кабінету Міністрів України) та відобразило її не у доходах, а безпосередньо у власному капіталі (тобто без сплати податків).
Таке відображення компенсації є досить сумнівним з огляду на Методику Регулятора щодо встановлення тарифів, а обґрунтування керівництва Нафтогазу щодо підтримки уряду в укладанні угоди про отримання компенсації не витримує жодної критики, адже питання щодо наявності чи відсутності компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу це виключна прерогатива НКРЕКП.
У затвердженій Регулятором Методиці прямо вказується, що порядок виплати недоотриманого відшкодування доходу від транспортування газу визначається в рамках угоди між новим ліцензіатом і попереднім ліцензіатом. Укладена угода згідно З Методикою НКРЕКП не може вважатись рішенням акціонера Нафтогазу та відображатись у вигляді наповнення статутного капіталу.
Сумнівність угоди між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ ОГТСУ щодо компенсації недоотриманого доходу від транспортування газу підтверджується Меморандумом з МВФ, підписаним українським урядом 8 листопада 2021 року.
Зазначеним Меморандумом (пункт 4. С) українська сторона зобов’язалась призупинити подальше виконання рішення уряду, відповідно до якого було укладено нову угоду між ТОВ ОГТСУ та АТ «Укртрансгаз» про відшкодування коригування необхідного доходу та відповідно до якої ОГТСУ передплатив Укртрансгазу 27 млрд грн.
Меморандумом передбачається (пункт 31), що наглядова рада АТ «Магістральні газопроводи України» повинна оцінити, чи наслідки цієї угоди відповідають інтересам Оператора ГТС, «не загрожують її короткостроковій ліквідності та середньостроковій життєздатності, а також сприяють збільшенню її спроможності інвестувати, включаючи її здатність інвестувати у відповідь на структурні зрушення у газотранспортній мережі»
Попри зобов’язання Кабінету Міністрів України перед МВФ призупинити подальше виконання угоди між ТОВ ОГТСУ та АТ «Укртрансгаз» про відшкодування коригування необхідного доходу цього не було зроблено.
Згідно з даними аудитора, після взятих на себе зобов’язань призупинити дію угоди Нафтогаз продовжує отримувати таку компенсацію. Крім отриманих у жовтні 2021 року 27 млрд грн до кінця 2021 року Укртрансгазом було отримано ще 3,7 млрд грн а за 4 місяці 2022 року ще 4,7 млрд грн.
Чому відверто порушуються вимоги Меморандуму не відомо, але факт його порушення очевидний і Нафтогаз щомісячно залишає у себе 50% доходів від транзиту газу.
Цікаво було б почути позицію уряду та Нафтогазу з цього питання. Чому порушуються зобов’язання, взяті на себе згідно з Меморандумом з МВФ?
Як виплата компенсації на користь Нафтогазу впливає на «життєздатність» ТОВ ОГТСУ не зрозуміло, оскільки наразі нічого не чути і про оцінку наглядової ради про наслідки згаданої угоди для Оператора ГТС. Чи може Оператор ГТС вести повноцінну діяльність в умовах коли в нього вилучається 50% доходів від транзиту природного газу?
Чи не вийде так, що рятуючи Нафтогаз за рахунок доходів новоствореного Оператора газотранспортної системи, сам Оператор найближчим часом опиниться на межі банкрутства?
Виникає маса запитань і до НКРЕКП щодо наявності такої компенсації в установлених тарифах для ТОВ ОГТСУ, адже за підсумками публічних обговорень встановлення тарифів на транспортування ніякої суми компенсації для Укртрансгазу не передбачалось.
